Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 12 квітня 2016

Перегляди: 389

   9 квітня пройшло велораллі присвячене Дню визволення м.Одеси. Прийняло участь біля 2500 учасників, їх  не налякала велика відстань, яка була попереду. Цього року навіть погода допомагала, побалувала сонечком та теплим повітрям.

   Ми пригощали велосепедистів теплим чаєм та іншими гостинцями, натомість вони нам дарували теплі посмішки та приємні слова. Настрій був піднесений, гордість за наших визволителів дідів та прадідів, саме вона давала наснаги та сил прямувати вперед учасникам. Навіть ті кому не вдалося подолати усю відстань, заслуговують на повагу.

   Дякуємо учасникам велораллі та усім хто приймав участь та допоміг зробити все для гідного проведення цього заходу.

Тетяна Постіка.

Детальніше: 100 кілометрів по Поясу Слави

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 02 березня 2016

Перегляди: 388

07 березня 2016р.

о 17.00год.

в приміщенні актового залу школи

с.Червоний Розселенець відбудеться

              святковий концерт присвячений

    8 БЕРЕЗНЯ!

Виконком Великодальницької сільської ради.

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 29 лютого 2016

Перегляди: 330

03.03.2016р. о 19.00год.

В приміщенні школи с.Червоний Розселенець відбудуться громадські слухання з питань перейменування

с.Червоний Розселенець та вулиць с.Червоний Розселенець.

Запрошуються всі бажаючі на обговорення.

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 21 грудня 2015

Перегляди: 287

Дорога відстанню у 35 років

Двадцятирічною дівчиною прийшла Любов Михайлівна працювати до дитячого садка «Антошка», що в селі Червоний Розселенець (Великодальницька сільрада).

Народилась Любов Михайлівна в Архангельській області. До школи ходила на Хмельниччині. Навчаючись у молодших класах, вона як і більшість її ровесниць мріяла бути вчителькою. Але, подорослішавши – передумала. По закінченні школи однозначно визначилась з майбутньою, не зовсім жіночою, професією: дівчина вступила до Іллічівського училища №2 на спеціальність «Кранівник». Отримавши диплом, Любов Михайлівна пішла працювати до Іллівського порту, згодом на судноремонтний завод. Але жінка мала ще одну мрію – бути водієм. Тому вступила до Овідіопольського ПТУ. На цьому курсі вона була єдиною жінкою-шофером. Тут зустріла свого коханого чоловіка, одружились.

Після отримання вже другого диплому вона разом зі своїм чоловіком переїжджають жити у село. Як розповідає Любов Михайлівна: їй було там нелегко, але з часом звикла. З чоловіком працювали у Великому Дальнику…

Свій трудовий шлях у дитсадку Любов Михайлівна розпочинала з посади прачки, а потім молодшого персоналу. Згодом їй запропонували посаду вихователя. Вона  з легкістю вступила до Одеського педучилища, а потім педуніверситет.

До роботи Любов Михайлівна ставилась відповідально, дітям давала тепло, увагу. Її старання відмітило керівництво, тому запропонували посаду завідуючої. Погодилась не відразу. Вона розуміла, що починати треба з нуля, переймала досвід старших колег. Але так сталось, що тяжко захворів син, через що довелось відмовитись від керівництва дитсадком і знову перейти на посаду нянечки. То були найважчі два роки її життя.

Час минув. Діти виросли, а Любов Михайлівна і досі працює у «Антошці». Полюбила вона цю роботу всім серцем і не уявляє вже себе без дитячого галасу, сміху, пустощів. Малеча любить свого вихователя.

Цього року Туз Любов Михайлівна до Дня довкілля була нагороджена Грамотою Великодальницької сільської ради за внесок у виховання підростаючого покоління. Хочеться побажати цій милій жінці залишатись завжди життєрадісною та енергійною.

Профспілка дитсадка «Антошка» с.Червоний Розселенець.

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 01 грудня 2015

Перегляди: 355

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 20 листопада 2015

Перегляди: 387

ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ

21.11.2015р. о 10.00год.
(в приміщенні школи)
відбудуться громадські слухання з питання перейменування
села Червоний Розселенець.

Деталі

Категорія: С.Розселенець

Опубліковано: 25 серпня 2015

Перегляди: 605

Мабуть, кожна людина вважає, що її місто, або село, де вона народилася і живе, - найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місце - єдине, неповторне: воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило тебе своєю красою, подарувало друзів. Ти - його часточка, його люба донька і надія. Для мене таким куточком є моє рідне село яке має назву Червоний Розселенець.  Весною колі природа прокидається від зимнього сну воно теж ніби оживає своїми зеленими і квітучими вулицями.

Детальніше: Червоний Розселенець