Героїчні спогади Івана Таранова
- Деталі
- Категорія: Uncategorised
- Перегляди: 101
9 травня – День Перемоги
Героїчні спогади Івана Таранова
Війна – це опалена вогнями сторінка історії нашої держави. У вибухах, пострілах, криках, стогонах і сльозах. У розлуці, відчаї, втомі та безсиллі. Але при тому – це сторінка героїзму, патріотизму та відданості своїй рідній землі. А ще…вірності до Батьківщини, до родини. Нищівна та розрушлива війна не змогла порушити головного – любові до України. З вірою у щасливе майбутнє йшли на фронт зовсім юні солдати та досвідчені бійці. З надією проводжали їх люблячі матері, дружини, діти.
Про героїчний подвиг можна писати багато. Та цінніше – писати про того, хто цей подвиг здійснював. Іванові Романовичу Таранову з Великого Дальника – 96 років, народився він, ветеран Другої світової війни, 10 серпня 1923 року.
Зустрічаємося з чоловіком, він, як зазвичай, посміхається, радо зустрічаючи гостей. На столі – світлини, дорогі його серцю, на яких – дружина, товариші-ветерани, котрих вже немає на цьому світі. Роздивляється фотокартки, і починає згадувати.
Серед тих спогадів і далеке дитинство в Сухому Лимані, де жив з батьками та братом, закінчував початкову школу, і школа 7-річка в Татарці, і незакінчена військова ескадрилья, де мріяв стати пілотом-кукурузником.
– Як зараз пам’ятаю момент, коли ми дізналися, що почалася війна. Тоді був старий аеродром, де зараз ринок «Анжеліка», і ось там ми розміщували свої палатки. З нами ще в той день була дівчина-мотористка. І ось я чую, що вона збентежено з кимось говорить, і запитую: «Що там сталося?», а вона пошепки – «Тихіше,тихіше…війна», – розповідає ветеран. – Вночі нам роздали гвинтівки, а ми їх до того, навіть, в руках не тримали. Десант уже висадили на аеродром. Всю ніч ми просиділи в очікуванні перестрілки. Виявилося, що захопили тоді тих десантників.
ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ДЕПУТАТА ВЕЛИКОДАЛЬНИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ТКАЧЕНКА ГРИГОРІЯ ПЕТРОВИЧА!
- Деталі
- Категорія: Uncategorised
- Перегляди: 254
У день народження бажаю Вам прожити ще багато років у здоров'ї і гарному самопочутті, щоб кожен день був наповнений любов'ю близьких людей, приносив радість, усмішки і приємні хвилини. Щоб життя було наповнене цікавими подіями, а позитивний досвід прожитих років Ви передали дітям і онукам.
Великодальницький сільський голова В.Г.Рибак
ЩЕ ОДИН ВИПАДОК НА КОРОНАВІРУС В С.РОЗСЕЛЕНЕЦЬ
- Деталі
- Категорія: С.Розселенець
- Перегляди: 515
В с.Розселенець підтверджено лабораторно ще один випадок на коронавірус. Всього лабораторно підтверджено по с.Розселенець 4 випадки захворювання на COVID-19.
МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома! Самоізоляція - найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.
ВІТАЄМО З ХРАМОВИМ СВЯТОМ С.ВЕЛИКИЙ ДАЛЬНИК!
- Деталі
- Категорія: Храм
- Перегляди: 223
ХРАМОВЕ СВЯТО — щорічне громадське свято, день вшанування святого, на честь якого названо місцеву церкву. До Xраму готувався кожний селянський двір: в хатах вішали святкові рушники, готували святкові страви. У день свята не працювали. До села з усієї округи поспішали гості. Зранку до полудня в церкві відправлялися урочисті літургії. Потім на церковному подвір'ї влаштовували спільний обід, котрий готувався просто на вулиці у громадському посуді. Обов'язково пригощали убогих, жебраків. Кожна родина прагнула запросити до себе гостей не тільки зі свого, а й з іншого села.
Хай це величне свято наповнить Ваші серця світлими почуттями надії, віри і любові ! Хай душевна чистота, мир та спокій, добро і достаток будуть у ваших оселях! Хай слово Боже надасть усім вам наснаги на добрії і благії діла в Ім’я Господа і на благо України !
Великодальницький сільський голова В.Г.Рибак
ВІТАЄМО З ДНЕМ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ГЕОРГІЯ ПОБІДОНОСЦЯ!
- Деталі
- Категорія: Храм
- Перегляди: 151
Шосте травня – по-особливому урочистий день для Свято-Георгіївського храму с.Великий Дальник: він освячений на честь Святого великомученика Георгія Побідоносця. Щовесни сюди на престольне свято приходять віруючі з різних куточків села. Цього року трошки інакше ми святкуємо цей день, але все одно віра та сподівання на краще повинно жити в наших серцях.
«Ніхто і ніщо не ослабить моєї віри!» – ці слова святий Георгій сказав у відповідь римському імператору Діоклітіану на вимогу відректися від своїх переконань. Життя і діяння святого великомученика Георгія Побідоносця є прикладом непохитності віри.
Святий великомученик Георгій народився в Бейруті, на території сучасного Лівану, в родині багатих і побожних християн. Освічений, красивий і сильний, він домігся великих успіхів у військовій кар'єрі. Досягнувши звання військового трибуна - старший офіцерський склад в Римському легіоні, за зобов'язаннями, прав і почестей можна порівняти з сучасним званням полковника, Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана (284-304 рр.) і незабаром отримав почесне звання тисяцького. Імператор Діоклетіан виступав за підтримку язичництва, як державної релігійної системи, і увійшов в історію як один з найжорстокіших гонителів християн. Одного разу, почувши в суді нелюдський вирок про винищування християн, св. Георгій запалав співчуттям до них. Роздавши своє майно бідним, і відпустивши рабів на волю, Георгій відкрито оголосив себе християнином і викрив Діоклетіана і його найближче оточення в жорстокості і несправедливості. Імператор в гніві наказав вигнати св. Георгія з будівлі суду і заарештувати. Св. Георгій був ув'язнений, де його поклали спиною на землю, ноги уклали в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Однак св. Георгій мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі почали хитрувати в жорстокості. Вони колесували св. Георгія, опускали в негашене вапно, били святого воловими жилами, примушували бігти в чоботях з гострими розпеченими цвяхами всередині. Господь зберігав святого сповідника для слави Своєї, і Георгій мужньо і терпляче переносив всі страждання. Ті, хто бачив страждання Великомученика цариця Олександра, дружина Діоклетіана і двоє преторів (представники вищої судової влади) - Анатолій і Протоліон, звернулися в християнство і мученицьки постраждали за ім'я Його. Вважаючи найбільше терпіння Георгія дією ворожбу, імператор наказав волхву Опанасу застосувати своє мистецтво проти святого, щоб або спокусити зі шляху істини або вбити. Але маг, бачачи благодать Божу, настільки ясно чудодействен в Георгія, сам навернувся до Христа і постраждав за Нього.
Темниця, в якій тримали великомученика, стала вмістилищем благочестя і благодатною врачебніцей. Багато хто приходив в темницю до Георгія для рятівної бесіди з ним, і для отримання зцілень. Деякі з людей, які приходили до Георгія, сповідали Ісуса Христа і прийняли мученицьку кончину. Підозрюючи, що Георгій своїми бесідами в тюрмі обурює народ на повстання, Діоклетіан наказав відрубати мечем голову святого. Мощі святого Георгія Побідоносця поклали в палестинському місті Ліда, у храмі, що носить його ім'я. Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відмовитися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці - називають Побідоносцем.
